Andrii Hrek

Андрій Грек
22 жовтня 1987 - 4 серпня 2014
26-річний боєць «Азову» Андрій Грек на псевдо «Балаган» загинув під час штурму окупованої Мар’їнки 4 серпня 2014 року. Це перша бойова втрата для тоді ще батальйону «Азов». Андрій був громадянином Росії та віддав життя у війні проти підступного окупанта в Україні, з прокремлівським режимом якого не так давно боровся, мешкаючи на території РФ.
Народився майбутній азовець 22 жовтня 1987 року в Хабаровську. Більшу частину життя юнак провів у Москві. Ще у підлітковому віці став членом фанатської групи футбольного клубу ЦСКА, підтримував улюблену команду вдома і на виїзді. Андрій захоплювався історією, завжди мав власну думку та світогляд. Тому не дивно, що він взяв активну участь у мітингу на Манежній площі проти режиму внутрішньої окупації Путіна в РФ та пам’яті вболівальника Єгора «Спартака» Свиридова, вбитого напередодні. Після сутичок із силовиками цей масовий протест було придушено, а учасники, зокрема й Андрій, піддалися репресіям з боку спецслужб путінського режиму. Тож 2010 року, не чекаючи гарантованого ув’язнення, Грек був змушений залишити батьківщину і переїхати до України, у Миколаїв.
Вже тут хлопець стає учасником миколаївського руху ультрас. З початком Революції гідності брав активну участь в протестах як у Києві, так і в Миколаєві. В останньому штурмував наметове містечко сепаратистів 2013-го, за що вже посмертно отримав відзнаку «За заслуги перед Миколаївщиною» ІІ ступеня.
А з початком збройної агресії Росії на Сході України Балаган пішов добровольцем на фронт, бо не міг допустити, аби путінський режим, який забрав у нього одну домівку, захопив і другу. Жити, ніби нічого не відбувається, йому не дозволяв воїнський дух і гостре відчуття справедливості, тому він вступив до лав «Азову» 3 червня 2014 року. Балаган вірив, що воюючи в рядах батальйону, він бореться в тому числі і за вільну та справедливу Росію, сподівався на повалення злочинної російської влади, яка паразитує на своїх же громадянах.
У складі «Азову» боєць звільняв Маріуполь, служив у розвідувально-диверсійній чоті, потім перейшов до 1-ї сотні. Саме у складі 3-го десятка 3-ї чоти 1-ї сотні Балаган вирушив у свій останній бій – штурм Мар’їнки. Загинув Балаган у бою на підходах до Донецька, підірвавшись на радіокерованому фугасі. Та навіть це не зупинило бійців «Азову», які продовжували штурмувати Мар’їнку та вже ввечері зачистили місто, повернувши його під контроль українських сил. Ця операція стала однією з найуспішніших на той момент.
Андрій «Балаган» Грек не мав паспорта з тризубом, але це не завадило йому взяти в руки зброю і піти добровольцем в «Азов» в той час, коли сотні тисяч українців спокійно спостерігали за окупацією Донбасу. Його чин – приклад для багатьох українців.
Андрій Грек посмертно нагороджений орденом «Народний Герой України» та відзнакою «Холодний Яр». Іменем полеглого азовця названа одна з вулиць у Миколаєві.