Dmytro Rubashevskii
Дмитро Рубашевський
25 грудня 1991 - 12 квітня 2022
Про Дмитра Рубашевського усі, хто його знав, зокрема побратими та посестри, говорять як про легендарного, вірного Україні воїна. Він відчайдушно рятував побратимів та нищив ворогів. Дмитро народився в місті Брест (Білорусь). Приєднався до української боротьби з окупантами ще у 2016 році: воював у складі ДУК “Правий сектор”. Із березня по квітень 2016 року був у лавах батальйону ОУН. Із квітня 2016 по червень 2018 рр. — у складі Першої Окремої штурмової роти Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор". Був командиром другого взводу. Чоловік воював у найгарячіших на той час точках, як-от шахта "Бутівка", Піски, Авдіївка. На Дмитра покладався і цілковито йому довіряв командир Дмитро Коцюбайло "Да Вінчі", відзначаючи високий професійний рівень та самопожертву "Ганса" у боротьбі проти російського загарбника. За героїзм та відвагу у грудні 2017 року Дмитра нагородили відзнакою "Народний Герой України". Він був двічі поранений, утім, повертався на фронт.
Із червня 2018 по червень 2019 рр. чоловік воював у складі 8-го окремого батальйону Української добровольчої армії, ДШГ "Ведмеді". Під час виконання бойового завдання у 2019 році Дмитро отримав важке поранення, в результаті якого втратив око. Він був командиром диверсійної групи, яка виконувала бойові завдання за лінією розмежування, брала участь у штурмах позицій і диверсійних заходах. Втрата правого ока і пошкодження лівого не завадили "Гансу" виходити і працювати вночі в тилу противника.
Повномасштабне вторгнення Росії Дмитро зустрів у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Будучи простим солдатом, входив до тактичної групи, яка проводила вилазки в тил противника. Саме у складі ротно-тактичної групи "Ганс" із побратимами 2 квітня 2022 року зустрічав ворога на підході до села Ізюмське на Харківщині: Дмитро вистрілив зі “Стугни”, поранив командира тактичної групи російського батальйону, який в результаті таки помер.
На жаль, під час цієї операції обірвалося життя самого “Ганса”.