Eduard Sharan

Едуард Шаран

11 вересня 1993 - 27 листопада 2023

Едуард Шаран родом з Хмельницького. Тут він виріс. Був однією дитиною у сім’ї. Війна для Едуарда тривала із 2014 року. Саме з того часу він захищав країну від окупантів.

Едуард був все життя в спорті. Займався боксом. Військова справа з’явилася у його житті ще з юних років. У 2008 році він вступив у Львівський ліцей імені Героїв Крут. Вже за три роки почав навчатися в Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Згодом перевівся в Одесу до військової академії. Здобув ступінь магістра за спеціальністю “Автомобільне господарство”.

Успішно пройшов Q-курс. Був командиром групи ССО, роти спеціально призначення, загону спецпризначення. Не дивлячись на свій професіоналізм, він часто їздив на навчання, у Францію, Литву тощо.

У жовтні 2023 року захисник отримав поранення і перевівся в Хмельницький. Місяць перебував на лікуванні. Згодом сказав дружині, що в нього все загоїлося і він має їхати до хлопців. “Це і був останній місяць, як ми були разом, сім’єю. Всі моменти з ним є для мене найтеплішими, без винятку”, - говорить дружина Ася.

Група під його керівництвом штурмувала позиції ворога на Запоріжжі. Воїни провели зачистку та вдруге вступили в бій із переважальними силами російських окупантів, які розпочали обстріл.

Едуард Шаран надав допомогу пораненим, організував прикриття та евакуацію й продовжував командувати групою. Одного з поранених евакуював на собі й одночасно продовжував вести вогонь по ворогу, але сам зазнав поранення, несумісного з життям.

27 листопада Едуард Шаран загинув.

Поховання відбулося 1-го грудня, на Алеї слави в мікрорайоні Ракове.

Йому назавжди залишилося 30 років.

Посмертно присвоєно Героя України з удостоєнням ордену "Золота Зірка".