Ruslan Poliushkevych

Руслан Полюшкевич

10 червня 1994 - 6 травня 2022

Головний сержант Руслан Полюшкевич, позивний Сеня, загинув 6 травня 2022 року під час звільнення населених пунктів на Харківщині. Боєць отримав смертельне мінно-вибухове поранення. У червні йому мало виповнитися 28 років.

Руслан народився у селищі Понінка Хмельницької області. Після здобуття освіти вирішив пов’язати життя з армією та підписав контракт із ЗСУ. З 2014 року брав участь в російсько-українській війні. Воював в АТО у складі 54-го окремого розвідувального батальйону. Був снайпером-розвідником. Брав участь у боях за Маріуполь, Іловайськ, Дебальцеве, Савур-Могилу, Широкине, Лутугине, Гранітне, Попасну. Під час виконання бойових завдань неодноразово був поранений та після лікування відразу повертався до строю, продовжуючи захищати Україну.

У 2017 році відмінно закінчив кваліфікаційний курс ССО ЗСУ (Q-course) та став до лав інструкторсько-викладацького складу. Будучи інструктором майбутніх спецпризначенців, Руслан у складі бойової інструкторської групи виконував завдання в тилу ворога, деякі з них давали змогу звільняти населені пункти. За час служби неодноразово був відзначений командуванням нагородами. З початком повномасштабного вторгнення Руслан продовжував воювати за Україну на найзапекліших ділянках фронту. Боронив Київщину, Харківщину та Донеччину.

«Руслан – люблячий чоловік, чудовий син, найкращий брат, справжній воїн, друг і побратим, зразок незламності і міцності духу, людина слова. Пишаюся своїм чоловіком, його відданістю і патріотизмом. Вічна памʼять і шана всім, хто віддав життя за Україну!» – написала дружина загиблого Каріна.

Посмертно воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Руслана у рідному селищі. У нього залишилися дружина, рідні та друзі.