Ihor Slyvka
Ігор Сливка
23 березня 1977 - 12 грудня 2014
Ігор Сливка на псевдо “Тихий” народився 23 березня 1977 року на Волині. І хоча з дитинства мріяв стати військовим, після закінчення школи вступив до Горохівського радгоспу-технікуму на спеціальність «Організація і технологія ведення фермерського господарства». Хлопець мав лідерські якості, був принциповим, активно займався спортом, був старостою групи та не одноразово відстоював честь коледжу на спортивних змаганнях.
Саме у цьому навчальному закладі Ігор зустрів свою майбутню дружину Тетяну, яка згодом народила йому двох синів-близнюків.
Як згадують друзі, Сливка одним із перших став активним учасником Революції гідності, разом зі своїми побратимами з “Правого сектору” проривав колони «Беркуту», боровся проти злочинного режиму за гідне майбутнє нашої держави. А з початком російської агресії на Донбасі не вагаючись вирушив на Схід, аби захистити сім’ю та рідну землю від ворога.
В «Азов» Тихий прийшов у вересні 2014 року і невдовзі став кращим кулеметником третьої сотні полку. Неодноразово воїн брав участь в успішних бойових операціях та своєю майстерною стрільбою нищив бойовиків і рятував життя побратимів.
Роковим стало для Ігоря Сливки 12 грудня 2014 року. Цього дня на околицях Маріуполя поблизу села Павлопіль група дозору полку «Азов» та розвідники ЗСУ виявили та знешкодили снайперську пару терористів і ДРГ, яка влаштувала засідку. На жаль, автомобіль, в якому рухався Ігор, підірвався на встановленому терористами фугасі.
Тихий та друг Бєлаз так і не повернулися живими з цього завдання, інші бійці отримали поранення.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни боєць посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
На коледжі, в якому навчався воїн, встановлено дошку честі Ігоря Сливки. У пам’яті побратимів, друзів та рідних Тихий назавжди залишиться символом патріотизму і віри в щасливе майбутнє нашої держави.